Куди нас ведуть сни: з ким ми спілкуємося, коли спимо?
Стара людина, коли його мова вже була досить розвинена, щоб вміти описувати сни, одного разу розповіла своїм одноплемінникам, що всю ніч він літав, як птах. «Дурний, – відповіли одноплемінники, – ти проспав усю ніч і навіть не вийшов із печери!»
Подібні сцени повторювалися протягом століть. Колись люди дійшли висновку, що під час сну від нас відокремлюється щось, здатне залишити печеру та полетіти, як птах. Так народилася концепція дуалізму тіла та душі.
Стародавні люди вважали, що сни доводять наявність іншої, вищої частини істоти, не пов’язаної з тлінним тілом. Так народилася ідея безсмертя душі. До чого сниться смерть уві сні подивіться за цим посиланням https://vistiradio.com.ua/do-chogo-snitsya-smert-uvi-sni/.
Антропологи стверджують, що кожна цивілізація на певному етапі свого розвитку вважала, що душа під час сну залишає тіло та спілкується з богами та демонами.
Сьогодні, з розквітом науки та розумних технологій, чи залишилися у нас такі питання про те, з ким ми спілкуємося, коли бачимо сни? А може, ми вже маємо на них відповіді?
«Я вас розчарую: ні», – каже нейрофізіолог Мішель Жуве, член Французької академії наук, професор експериментальної медицини Ліонського університету, який уже 40 років займається дослідженням мети та походження снів.
У 1961 році М. Жуве описав структуру сну та створив нові терміни – повільний та швидкий (або парадоксальний) сон, які досі використовуються фахівцями зі сна.
Саме під час парадоксальної фази сну людина бачить сновидіння.
З ніг на голову
1959 року М. Жуве та її колеги вивчали в лабораторії умовні рефлекси кішок. Вони несподівано зафіксували явище, яке раніше ніде не описане. У сплячої тварини спостерігалися швидкі рухи очей, напружена мозкова діяльність майже як під час неспання, хоча м’язи були повністю розслаблені.
«Це відкриття перевернуло всі наші знання про сна. До того часу вважалося, що сни – це лише серія коротких образів, які людина бачить перед пробудженням, але ми відкрили фазу сну, яка є ні класичним сновидінням, ні неспання, а особливий, третій стан. Ми назвали його парадоксальним сном – тому що у цьому стані парадоксальним чином поєднуються розслаблення м’язів тіла та інтенсивна робота мозку, це активне неспання, спрямоване всередину», – розповів М. Жуве журналу «Психологія».
90 хвилин
На думку нейрофізіолога, сон людина бачить чотири-п’ять разів за ніч. Перші сни тривають не довше 18-20 хвилин, наступні два сеанси триваліші – 25-30 хвилин. Більшість часу ми пам’ятаємо тільки останній сон, який закінчується, коли ми прокидаємося. Він може бути довгим або складатися із чотирьох-п’яти коротких серій. Хоча іноді нам здається, що ми спимо всю ніч, загалом наш сон триває лише близько 90 хвилин.
Тривалість снів також залежить від віку людини. Вчені стверджують, що сни дуже важливі для дозрівання мозку, тому новонароджені бачать сни 60% часу від загального часу сну, тоді як дорослі – лише близько 20 відсотків.
Про що ми мріємо?
За даними М. Жуве, 40 відсотків сон складається з вражень прожитого дня, решта сцен, пов’язаних з нашими страхами, тривогами, переживаннями. Короткочасна та довготривала пам’ять беруть участь у сновидінні.
М. Жуве проаналізував власні сни – загалом їх він нарахував 6600. «Ми давно знаємо, що сни відображають події попереднього дня, переживання минулого тижня. Але ось ви подорожуєте, наприклад, Амазонкою. У перший тиждень вам будуть снитися прикраси для дому, але героями можуть бути індіанці, які оселилися у вашій квартирі. Цей приклад показує, що у наших снах бере участь як короткочасна, а й довгострокова пам’ять. Я нещодавно вивчав сни двох африканців. Вони вже давно живуть у Франції, але щоночі їм сниться рідна Африка», – розповів нейрофізіолог.
